Молочні зуби відіграють важливу роль у формуванні прикусу, розвитку щелеп і обличчя загалом. За будовою вони мало відрізняються від постійних премолярів, різців і іклів. Але товщина емалі та дентину в них менша, пульпарна камера досить об’ємна. Швидкість руйнування зовнішніх оболонок під дією карієсогенних бактерій вища, пульпіти розвиваються з блискавичною швидкістю і часто супроводжуються підвищенням температури, загальною слабкістю.
Раннє видалення такого різця, ікла, премоляра або моляра недоцільне, бо це негативно впливає на розвиток щелеп, дикції в дитини. Тому за протоколами показано ендодонтичне лікування каналів молочного зуба.
Показання та протипоказання
Лікування каналів молочного зуба проводять у разі інфікування пульпи патогенною флорою, розвитку запального процесу.
Показання до процедури:
- карієс і його ускладнення – пульпіт, періодонтит;
- перелом коронки з оголенням пульпи;
- вивих зуба з порушенням кровопостачання;
- утворення норицевих ходів, флюс;
- необхідність збереження одиниці для нормального формування постійного прикусу.
Методи терапії підбирають з урахуванням віку пацієнта, стану коренів одиниці та терміну її фізіологічної зміни.
Запальні процеси в пульпі супроводжуються сильним больовим синдромом, тому протипоказань для ендодонтичного лікування небагато. До них належать:
- глибока резорбція коренів – зуб у найближчому майбутньому випав би самостійно, тому його рекомендують видалити;
- перфорація дна порожнини зуба;
- виражене руйнування коронкової частини;
- великі запальні процеси в навколишніх тканинах (остеомієліт, періостит);
- кісти на коренях;
- наявність постійного різця, ікла або премоляра в стадії прорізування під проблемним молочним.
Небажано проводити ендодонтичні втручання за наявності важких соматичних захворювань, за алергії на доступні анестетики.
Звертаємо увагу! Перед лікуванням потрібно провести алергопроби, виявити переносимість анестетика. Найкраще це зробити відразу ж у ранньому віці.
